довбом

до́вбо́м

присл., діал.

Довбаючи.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. довбом — Довбом нар. Долбя. Узяв ніж та так довбом і б'є у голову чоловіка. Волч. у. Словник української мови Грінченка