довідатися

Довідуватися, -дуюся, -єшся

сов. в. довідатися, -даюся, -єшся, гл.

1) Узнавать, узнать, разузнавать, разузнать. Рудч. Ск. II. 12. Ой питається, довідується від батька. Лукаш. Піди ти до тієї хати та довідайся, хто там живе. Чуб. Тепер же я довідалась, яке мені горе. Довідавшись, що довгий час нездужає, рече. Єв. І. V. 6.

2) — до чого. Навѣдываться, навѣдаться, приходить, придти, узнавать, узнать. Мир. ХРВ. 9. Тілько ік Спасу там, чи що, довідується до меду, аж йому пчоли наносили ще менше. ЗОЮР. II. 41.

3) Навѣдываться, навѣдаться, навѣщать, навѣстить. До сусід я не вчащаю і до мене одна Катря частіш довідується. МВ. А довідаюсь до Химки — чи жива вона? Рудч. Ск. І. 57.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. довідатися — дові́датися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. довідатися — [доув’ідатиес'а] -айус'а, -айеіс':а, -айеіц':а, -айуц':а Орфоепічний словник української мови
  3. довідатися — див. довідуватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. довідатися — ВИВІ́ДУВАТИ (розпитуючи когось, оглядаючи щось, узнавати що-небудь таємне, приховане), РОЗВІ́ДУВАТИ, ВИСТЕ́ЖУВАТИ, ВИПИ́ТУВАТИ, ДОПИ́ТУВАТИСЯ, ДОВІ́ДУВАТИСЯ, ДІЗНАВА́ТИСЯ, ДОШУ́КУВАТИСЯ, ПРОВІ́ДУВАТИ рідше, ВИШПИГО́ВУВАТИ рідше, ДОСКІ́ПУВАТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
  5. довідатися — Дові́датися, -даюся, -даєшся Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. довідатися — ДОВІ́ДАТИСЯ див. дові́дуватися. Словник української мови в 11 томах