довідатися

дові́датися

[доув’ідатиес'а]

-айус'а, -айеіс':а, -айеіц':а, -айуц':а

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. довідатися — дові́датися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. довідатися — див. довідуватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. довідатися — ВИВІ́ДУВАТИ (розпитуючи когось, оглядаючи щось, узнавати що-небудь таємне, приховане), РОЗВІ́ДУВАТИ, ВИСТЕ́ЖУВАТИ, ВИПИ́ТУВАТИ, ДОПИ́ТУВАТИСЯ, ДОВІ́ДУВАТИСЯ, ДІЗНАВА́ТИСЯ, ДОШУ́КУВАТИСЯ, ПРОВІ́ДУВАТИ рідше, ВИШПИГО́ВУВАТИ рідше, ДОСКІ́ПУВАТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
  4. довідатися — Дові́датися, -даюся, -даєшся Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. довідатися — ДОВІ́ДАТИСЯ див. дові́дуватися. Словник української мови в 11 томах
  6. довідатися — Довідуватися, -дуюся, -єшся сов. в. довідатися, -даюся, -єшся, гл. 1) Узнавать, узнать, разузнавать, разузнать. Рудч. Ск. II. 12. Ой питається, довідується від батька. Лукаш. Піди ти до тієї хати та довідайся, хто там живе. Чуб. Словник української мови Грінченка