довідатися
дові́датися
[доув’ідатиес'а]
-айус'а, -айеіс':а, -айеіц':а, -айуц':а
Джерело:
Орфоепічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- довідатися — дові́датися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- довідатися — див. довідуватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- довідатися — ВИВІ́ДУВАТИ (розпитуючи когось, оглядаючи щось, узнавати що-небудь таємне, приховане), РОЗВІ́ДУВАТИ, ВИСТЕ́ЖУВАТИ, ВИПИ́ТУВАТИ, ДОПИ́ТУВАТИСЯ, ДОВІ́ДУВАТИСЯ, ДІЗНАВА́ТИСЯ, ДОШУ́КУВАТИСЯ, ПРОВІ́ДУВАТИ рідше, ВИШПИГО́ВУВАТИ рідше, ДОСКІ́ПУВАТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
- довідатися — Дові́датися, -даюся, -даєшся Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- довідатися — ДОВІ́ДАТИСЯ див. дові́дуватися. Словник української мови в 11 томах
- довідатися — Довідуватися, -дуюся, -єшся сов. в. довідатися, -даюся, -єшся, гл. 1) Узнавать, узнать, разузнавать, разузнать. Рудч. Ск. II. 12. Ой питається, довідується від батька. Лукаш. Піди ти до тієї хати та довідайся, хто там живе. Чуб. Словник української мови Грінченка