1. Словник української мови Грінченка

договоритися

Договорюватися, -рююся, -єшся

сов. в. договоритися, -рюся, -ришся, гл. Договариваться, договориться. Хто мовчить, той двох навчить, а хто говорить, той договориться. Ном. № 5954. Договорились до синього пороху. Ном. № 13092.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. договоритися — договори́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. договоритися — див. договорюватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. договоритися — ДОМО́ВИТИСЯ з ким (у попередніх розмовах, переговорах досягти певної згоди, вирішити щось), УМО́ВИТИСЯ (ВМО́ВИТИСЯ), ЗМО́ВИТИСЯ, ДОМО́ВИТИ кого, що, ДОГОВОРИ́ТИСЯ, ЗГОВОРИ́ТИСЯ, ПОГО́ДИТИСЯ, ЗГО́ДИТИСЯ рідше, ЗЛА́ДИТИСЯ розм., ПОЛАДНА́ТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
  4. договоритися — ДОГОВОРИ́ТИСЯ див. догово́рюватися. Словник української мови в 11 томах