догін

Догін, -гону

м. Погоня. Що сили в їх стало, побігли в догін. Сніп. 161.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. догін — -гону, ч., діал. Погоня. Великий тлумачний словник сучасної мови