догін

догі́н

ону, ч., діал.

Погоня.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. догін — Догін, -гону м. Погоня. Що сили в їх стало, побігли в догін. Сніп. 161. Словник української мови Грінченка