1. Словник української мови Грінченка

додбати

Додба́ти, -ба́ю, -єш

гл. Дополнить. Ніхто його не додбає, а ні розруйнує. Шевч.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. додбати — додба́ти дієслово доконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. додбати — -аю, -аєш, док., перех., рідко. Доповнити що-небудь; збільшити, примножити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. додбати — ДОДБА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех., рідко. Доповнити що-небудь; збільшити, примножити. Ніхто його [світу] не додбає і не розруйнує… (Шевч., І, 1951, 242); Жив колись-то багатий-пребагатий чоловік на ймення Ландольфо Руффоло. Словник української мови в 11 томах