додбати
ДОДБА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех., рідко. Доповнити що-небудь; збільшити, примножити.
Ніхто його [світу] не додбає і не розруйнує… (Шевч., І, 1951, 242);
Жив колись-то багатий-пребагатий чоловік на ймення Ландольфо Руффоло. Та йому не досить було того багатства, і він, хотівши ще удвоє стільки додбати, за малим богом життя свого не занапастив (Боккаччо, Декамерон, перекл. Лукаша, 1964, 105).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- додбати — додба́ти дієслово доконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- додбати — -аю, -аєш, док., перех., рідко. Доповнити що-небудь; збільшити, примножити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- додбати — Додба́ти, -ба́ю, -єш гл. Дополнить. Ніхто його не додбає, а ні розруйнує. Шевч. Словник української мови Грінченка