1. Словник української мови Грінченка

додержувати

Додержувати, -жую, -єш

сов. в. додержати, -жу, -жиш, гл.

1) Додерживать, додержать, придерживать, придержать. Ой десь же ти, дівчинонько, з китаєчки звита, що ти мене додержала з вечора до світа. Мет. 45.

2) Соблюдать, соблюсти. Фарісеї і всі жиди, поки по локіть не помиють рук, не їдять, додержуючи переказу старших. Єв. Мр. VII. 3.

3) Придерживаться, придержаться. Додержуй корчми! (Иронія). Ном. № 11666.

4) додержати слова. Сдержать слово. Додержав таки Кирило Тур свого слова, що все хваливсь тою чорною горою. К. ЧР. 417. Постіль буде шовкова, додержить ляшок слова. Мет. 9.

5) додержувати вірности. Оставаться вѣрнымъ. Додержав їй вірности 24 роки. К. МХ. 5.

6) додержувати варти. Сторожить, быть на часахъ, держать сторожу. Бенькетує шляхта, краючи в карти, а козаки лейстровики додержують варти. К. Досв. 10.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. додержувати — доде́ржувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. додержувати — (доки) дотримувати, ви-, зберігати; (порядку) допильновувати; (слова) не порушувати, тримати <�виконувати> що, сов. додержуватися, дотримуватися. Словник синонімів Караванського
  3. додержувати — -ую, -уєш, недок., додержати, -жу, -жиш, док., перех. 1》 Не відпускати, примушувати кого-небудь перебувати де-небудь. 2》 перен. Точно, без відхилень виконувати, здійснювати що-небудь обіцяне, загадане, необхідне і т. ін. Додержувати свого слова. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. додержувати — доде́ржувати дотримувати (ст): Завсіди треба додержувати слова, але тепер то не часто такі слівні люди трапляються (Авторка) ♦ обіця́ти, а не доде́ржувати — паску́дство → обіцяти Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. додержувати — доде́ржувати (дотри́мувати) / доде́ржати (дотри́мати) (свого́) сло́ва. Виконувати свої обіцянки, зобов’язання. Курс теоретичної фізики він (Максим) здав на “відмінно”, хоч Федір додержав свого слова і ганяв Максима, як говорили студенти, по спіралі (Н. Фразеологічний словник української мови
  6. додержувати — ДОДЕ́РЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ДОДЕ́РЖАТИ, жу, жиш, док., перех. 1. Не відпускати, примушувати кого-небудь перебувати де-небудь. Ой, десь же ти, моя мила, Да із шовку ізшита, Що ти мене та додержала Аж до білого світу (Укр.. лір. Словник української мови в 11 томах