дойник

Дойник, -ку

м. = дойняк. Гол.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дойник — -у, ч., зах. Дійна худоба. Великий тлумачний словник сучасної мови