дойник

дойни́к

-у, ч., зах.

Дійна худоба.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дойник — Дойник, -ку м. = дойняк. Гол. Словник української мови Грінченка