1. Словник української мови Грінченка

докошувати

Докошувати, -шую, -єш

сов. в. докосити, -шу, -сиш, гл. Докашивать, докосить. З одного кінця докошували, а з другого гребці гребли. Г. Барв. 146.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. докошувати — доко́шувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. докошувати — -ую, -уєш, недок., докосити, -ошу, -осиш, док., перех. і без додатка. Закінчувати косити; косити до певного місця, до певної межі, до якогось часу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. докошувати — див. доробляти Словник синонімів Вусика
  4. докошувати — Доко́шувати, -ко́шую, -ко́шуєш; докоси́ти, -кошу́, -ко́сиш, -ко́сять Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. докошувати — ДОКО́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., ДОКОСИ́ТИ, ошу́, о́сиш, док., перех. і без додатка. Закінчувати косити; косити до певного місця, до певної межі, до якогось часу. — Я лиш пообідав І збирався йти на он сей груник, Де якраз докошували сіно (Фр. Словник української мови в 11 томах