1. Словник української мови Грінченка

докручувати

Докручувати, -чую, -єш

сов. в. докрутити, -чу, -тиш, гл. Докручивать, докрутить, доверчивать, довертѣть.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. докручувати — докру́чувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. докручувати — -ую, -уєш, недок., докрутити, -учу, -утиш, док. 1》 перех.Закінчувати крутити що-небудь; крутити до кінця. 2》 неперех., перен., розм. Те саме, що докручуватися 3). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. докручувати — ДОКРУ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ДОКРУТИ́ТИ, учу́, у́тиш, док. 1. перех. Закінчувати крутити що-небудь; крутити до кінця. Давно почалося [кіно], вже, мабуть, докручують останні частини (Гончар, І, 1954. 513); Докручувати цигарку. 2. неперех., перен., розм. Словник української мови в 11 томах