докурити

Докурити, -ся

см. докурювати, -ся.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. докурити — докури́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. докурити — див. докурювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. докурити — Докури́ти, -курю́, -ку́риш, -рять Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. докурити — ДОКУРИ́ТИ див. доку́рювати. Словник української мови в 11 томах