докурити

ДОКУРИ́ТИ див. доку́рювати.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. докурити — докури́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. докурити — див. докурювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. докурити — Докури́ти, -курю́, -ку́риш, -рять Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. докурити — Докурити, -ся см. докурювати, -ся. Словник української мови Грінченка