докучання

Докуча́ння, -ня

с. Надоѣданіе, неотступныя просьбы. За-для докучання йога вставши дасть йому. Єв. Л. XI. 8.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. докучання — докуча́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. докучання — -я, с. Дія за знач. докучати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. докучання — Докуча́ння, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. докучання — ДОКУЧА́ННЯ, я, с. Дія за знач. докуча́ти. Словник української мови в 11 томах