докучання
ДОКУЧА́ННЯ, я, с. Дія за знач. докуча́ти.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- докучання — докуча́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- докучання — -я, с. Дія за знач. докучати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- докучання — Докуча́ння, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- докучання — Докуча́ння, -ня с. Надоѣданіе, неотступныя просьбы. За-для докучання йога вставши дасть йому. Єв. Л. XI. 8. Словник української мови Грінченка