1. Словник української мови Грінченка

докірливий

Докірливий, -а, -е

Укоризненный.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. докірливий — докі́рливий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. докірливий — Докірний, дорікливий; (погляд) несхвальний, осудливий. Словник синонімів Караванського
  3. докірливий — -а, -е. Який виражає докір; сповнений або пройнятий докором. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. докірливий — ДОКІ́РЛИВИЙ (який виражає докір, сповнений докору), ДОКІ́РНИЙ рідше, ВИМО́ВНИЙ діал.; УЩИ́ПЛИВИЙ (ВЩИ́ПЛИВИЙ) (з глузуванням). Горілка неначе розв'язувала йому язик. Але тоді його розмова ставала докірливою; його слова були ущипливі (І. Словник синонімів української мови
  5. докірливий — ДОКІ́РЛИВИЙ, а, е. Який виражає докір; сповнений або пройнятий докором. Досі ущиплива та докірлива розмова стихла (Мирний, III, 1954, 28); Він не почув докірливого слова од матері (Автом., Так народж. Словник української мови в 11 томах