домчати
Домчати, -чу, -чиш
гл. Домчать, быстро довезти, донести. Кінь як поніс, як поніс, — домчав. Мнж. 35.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- домчати — домча́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- домчати — -чу, -чиш, док. 1》 перех. Швидко довезти, доставити, донести кого-небудь до певного місця. 2》 неперех. Дуже швидко доїхати, добігти до якого-небудь місця. Великий тлумачний словник сучасної мови
- домчати — ДОМЧА́ТИ, чу́, чи́ш, док. 1. перех. Швидко довезти, доставити, донести кого-небудь до певного місця. Переповнений тролейбус домчав його в район заводів (Кучер, Прощай.. Словник української мови в 11 томах