1. Словник української мови Грінченка

дописувати

Дописувати, -сую, -єш

сов. в. дописати, -пишу, -шеш, гл.

1) Дописывать, дописать.

2) Корреспондировать.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дописувати — допи́сувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. дописувати — -ую, -уєш, недок., дописати, -ишу, -ишеш, док. 1》 перех. Закінчувати писати; писати до якої-небудь межі. 2》 перех. Писати додатково до чого-небудь; додавати до написаного раніш. 3》 тільки недок., неперех. Надсилати свої дописи до якого-небудь друкованого органу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дописувати — див. доробляти Словник синонімів Вусика
  4. дописувати — Допи́сувати, -сую, -суєш, -сує Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. дописувати — ДОПИ́СУВАТИ, ую, уєш, недок., ДОПИСА́ТИ, ишу́, и́шеш, док. 1. перех. Закінчувати писати; писати до якої-небудь межі. Володя сидів біля ящика з-під снарядів і нерівними літерами дописував матері листа… (Є. Кравч., Квіти.. Словник української мови в 11 томах