дора
Дора, -ри
ж. = паска. Шух. І. 106, 251.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- Дора — До́ра іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- дора — І розм. дара Те саме, що антидор Словник церковно-обрядової термінології
- дора — -и, ж. Плоскодонний човен із широкою кормою, поширений на російській Півночі. Великий тлумачний словник сучасної мови
- Дора — гр.*; можливо, від doron — дар, дарунок; могло виникнути як скороч. варіант імен Дорофея, Федора і под. Доронька, Дорочка, Дорка, Дорця, Доруня, Доруненька, Дорунька, Доруся, Дорусенька, Доруська, Доря. Власні імена людей. Словник-довідник