дора

Дора, -ри

ж. = паска. Шух. І. 106, 251.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Дора — До́ра іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. дора — І розм. дара Те саме, що антидор Словник церковно-обрядової термінології
  3. дора — -и, ж. Плоскодонний човен із широкою кормою, поширений на російській Півночі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. Дора — гр.*; можливо, від doron — дар, дарунок; могло виникнути як скороч. варіант імен Дорофея, Федора і под. Доронька, Дорочка, Дорка, Дорця, Доруня, Доруненька, Дорунька, Доруся, Дорусенька, Доруська, Доря. Власні імена людей. Словник-довідник