Дора

гр.*; можливо, від doron — дар, дарунок; могло виникнути як скороч. варіант імен Дорофея, Федора і под.

Доронька, Дорочка, Дорка, Дорця, Доруня, Доруненька, Дорунька, Доруся, Дорусенька, Доруська, Доря.

Джерело: Власні імена людей. Словник-довідник на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Дора — До́ра іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. дора — І розм. дара Те саме, що антидор Словник церковно-обрядової термінології
  3. дора — -и, ж. Плоскодонний човен із широкою кормою, поширений на російській Півночі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. дора — Дора, -ри ж. = паска. Шух. І. 106, 251. Словник української мови Грінченка