дорублювати

Дорублювати, -люю, -єш

сов. в. дорубити, -блю, -биш, гл. Оканчивать, окончить обрубать (въ шитьѣ). Ти ще й рубця не дорубит, я вже й звернусь. Кв.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дорублювати — див. доробляти Словник синонімів Вусика