дослід

Дослід, -ду

м. Изслѣдованіе. Лінивий до історичнього досліду розум. К. XII. 37.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дослід — до́слід іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. дослід — ДОСЛІД – ДОСВІД Дослід, -у. Відтворення якогось явища або спостереження за новим явищем у певних (переважно штучно створених) умовах з метою вивчення; експеримент: дослід з електрикою, дослід на тваринах, важливий науковий дослід... Літературне слововживання
  3. дослід — Експеримент, проба, о. пробний камінь, пробна куля; мн. ДОСЛІДИ, Р. дослідження, обстеження, розслідування. Словник синонімів Караванського
  4. дослід — [дос'л'ід] -ду, м. (на) -д'і, мн. -дие, -д'іў Орфоепічний словник української мови
  5. дослід — -у, ч. 1》 Відтворення якого-небудь явища або спостереження за новим явищем у певних умовах з метою вивчення, дослідження; експеримент. 2》 рідко. Те саме, що дослідження 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. дослід — ДО́СЛІД (відтворення певного явища або спостереження за явищем з метою наукового вивчення), ЕКСПЕРИМЕ́НТ, ДОСЛІ́ДЖЕННЯ, СПРО́БА. — Чи не ви ж ото випитуєте його щоденно про мої досліди? Коли посадовили, та якої температури ґрунт, та що клали в лунки, га?... Словник синонімів української мови
  7. дослід — До́слід, -ду, -дові; до́сліди, -дів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. дослід — ДО́СЛІД, у, ч. 1. Відтворення якого-небудь явища або спостереження за новим явищем у певних умовах з метою вивчення, дослідження; експеримент. Словник української мови в 11 томах