1. Словник української мови Грінченка

дощечка

Дощечка, -ки

ж.

1) ум. отъ дошка.

2) Инструментъ у ткачей: дощечка съ рукоятью и съ просверленными въ равныхъ разстояніяхъ отверстіями, сквозь которыя проходять нити при снованіи ихъ на снувалку. МУЕ. ІІІ. 16.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дощечка — до́щечка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири до́щечки Орфографічний словник української мови
  2. дощечка — -и, ж. Зменш. до дошка 1), 3). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дощечка — ДО́ЩЕЧКА, и, ж. Зменш, до до́шка 1, 3. Юрко вистругав маленьку дощечку (Н.-Лев., III, 1956, 294); Потім тітка Саша вийняла на паркеті дощечку, виколупала там ямку.. і запхнула туди радянські документи (Ю. Янов. Словник української мови в 11 томах