дощечка
ДО́ЩЕЧКА, и, ж. Зменш, до до́шка 1, 3.
Юрко вистругав маленьку дощечку (Н.-Лев., III, 1956, 294);
Потім тітка Саша вийняла на паркеті дощечку, виколупала там ямку.. і запхнула туди радянські документи (Ю. Янов., II, 1954, 36);
Обидва зайшли в кімнату, де на дверях дощечка: Драбинівський осередок ЛКСМУ (Головко, І, 1957, 272).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дощечка — до́щечка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири до́щечки Орфографічний словник української мови
- дощечка — -и, ж. Зменш. до дошка 1), 3). Великий тлумачний словник сучасної мови
- дощечка — Дощечка, -ки ж. 1) ум. отъ дошка. 2) Инструментъ у ткачей: дощечка съ рукоятью и съ просверленными въ равныхъ разстояніяхъ отверстіями, сквозь которыя проходять нити при снованіи ихъ на снувалку. МУЕ. ІІІ. 16. Словник української мови Грінченка