1. Словник української мови Грінченка

доїдати

Доїдати, -даю, -єш

сов. в. доїсти, -їм, -їси, -їсть, -їмо, -їсте, -їдять, гл.

1) Доѣдать, доѣсть.

2) Ѣсть въ достаточномъ количествѣ, насыщаться. Чого ізмарніло твоє личенько? Чи не допивала, чи не доїдала? Чуб. V. 928. Як не доїси, то й святого продаси. Ном. № 9803. На ж тобі, милий, вечеру з обідом, не доїси стравою, то намагай хлібом. Чуб. III. 127.

3) Наскучать, наскучить, досаждать, досадить. Ну та й доїда клята корова, що все втікає. Камен. у. Мені Найбільше доїдає Рутульський Турн, собачий син. Котл. Ен. Чи я тобі, матінко, доїла, що я в твоїй світлонці сиділа. Свад. п. Также и безлично. Виведь мене од батенька: вже мені у батенька доїло. Свад. п.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. доїдати — доїда́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. доїдати — див. ДОКУЧАТИ. Словник синонімів Караванського
  3. доїдати — -аю, -аєш, недок., доїсти, -їм, -їси, док. 1》 перех. Закінчувати їсти; їсти все, до кінця. 2》 неперех. Їсти знову, до повного вдоволення. 3》 неперех., діал. Докучати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. доїдати — див. їсти Словник синонімів Вусика
  5. доїдати — ДОШКУ́ЛИТИ кому, рідше кого (словами або діями вивести з рівноваги, образити, зіпсувати настрій), ДОСАДИ́ТИ кому, ЗАВДА́ТИ ПРИ́КРОСТІ (ПРИ́КРІСТЬ) кому, ДІЙНЯ́ТИ (ДОЙНЯ́ТИ) кого, розм., ДОЗОЛИ́ТИ кому, розм., ДОСОЛИ́ТИ кому, розм., НАЗОЛИ́ТИ кому, розм. Словник синонімів української мови
  6. доїдати — Доїда́ти, -їда́ю, -їда́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. доїдати — ДОЇДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ДОЇ́СТИ, і́м, їси́, док. 1. перех. Закінчувати їсти; їсти все, до кінця. Вже третій кавун доїдали (Свидн., Люборацькі, 1955,122); Солдати доїдали останні шматки сушеної яловичини (Ю. Бедзик, Вогонь.. Словник української мови в 11 томах