доїдливий

Доїдливий, -а, -е

Докучливый, надоѣдливый. Слухати доїдливих річей. Мир. Пов. II. 53.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. доїдливий — дої́дливий прикметник діал. Орфографічний словник української мови
  2. доїдливий — ДОКУЧЛИВИЙ, надокучливий, набридливий. Словник синонімів Караванського
  3. доїдливий — -а, -е, діал. Надокучливий; набридливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. доїдливий — ДОЇ́ДЛИВИЙ, а, е, діал. Надокучливий; набридливий. А їй же прийдеться.. півроку слухати доїдливих речей, єхидного реготу… (Мирний, III, 1954, 78). Словник української мови в 11 томах