доїдливий
ДОЇ́ДЛИВИЙ, а, е, діал. Надокучливий; набридливий.
А їй же прийдеться.. півроку слухати доїдливих речей, єхидного реготу… (Мирний, III, 1954, 78).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- доїдливий — дої́дливий прикметник діал. Орфографічний словник української мови
- доїдливий — ДОКУЧЛИВИЙ, надокучливий, набридливий. Словник синонімів Караванського
- доїдливий — -а, -е, діал. Надокучливий; набридливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- доїдливий — Доїдливий, -а, -е Докучливый, надоѣдливый. Слухати доїдливих річей. Мир. Пов. II. 53. Словник української мови Грінченка