1. Словник української мови Грінченка

драбиняк

Драбиняк, -ка

м.

1) = драбчастий віз. КС. 1882. IV. 93.

2) Очень худая лошадь. Н. Вол. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. драбиняк — драбиня́к 1 іменник чоловічого роду віз, бокова частина воза або саней розм. драбиня́к 2 іменник чоловічого роду, істота дуже худий кінь розм. Орфографічний словник української мови
  2. драбиняк — див. худий Словник синонімів Вусика
  3. драбиняк — ВІЗ (з запряжкою коней, волів), ПІДВО́ДА, ХУ́РМАНКА заст., ФУ́РМАНКА заст., ФІ́РМА́НКА діал., ФІ́РА діал.; ХУ́РА (великий); ФУРГО́Н, ХАЛАБУ́ДА, ХУРГО́Н розм., БАЛАГУ́ЛА заст. Словник синонімів української мови
  4. драбиняк — ДРАБИНЯ́К, а́, ч., розм. 1. Віз із драбинами (у 2 знач.). Коли сонце підбилось на полудні, до Настиних воріт.. під’їхав на драбиняку сусід Матвій (Вас., І, 1959, 289). 2. Те саме, що драби́на... Словник української мови в 11 томах