1. Словник української мови Грінченка

драгліти

Драгліти, -лію, -єш

гл.

1) Превращаться въ студенистое вещество, дрожать подобно студенистому веществу.

2) Нависнуть (о тучахъ). Чи не буде снігу: там такі білі хмари драгліють. МВ. ІІ. 121.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. драгліти — драглі́ти дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. драгліти — -іє, недок., розм. 1》 Труситися, коливатися. 2》 Згущатися, нависати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. драгліти — ДРАГЛІ́ТИ, і́є, недок., розм. 1. Труситися, коливатися. Треться вовна об вовну, біла об чорну, хвилюють пухнаті хребти,.. і драгліє отара (Коцюб., II, 1955, 320). 2. Згущатися, нависати. — Чи не буде снігу, — каже [батько], — там такі білі хмари драгліють (Вовчок, Вибр., 1937, 204). Словник української мови в 11 томах