драглі
Драглі, -лів
м. мн.
1) Студенистое вещество. драглями взялось. Отъ разложенія превратилось въ полужидкую массу. Картопля зімою померзла, а не весну так драглями і взялась. Мир. Пов. II. 88. Той самий туман угорі видається нам хмарою, а не так, як думають, що ніби то хмара схожа на драглі. Дещо.
2) Кушанье: студень. Чуб. VII. 444.
3) раст. Tremella mesentherica Rety. ЗЮЗО. I. 139.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- драглі — Дреглі́, драглі: — холодець [52] Словник з творів Івана Франка
- драглі — драглі́ множинний іменник Орфографічний словник української мови
- драглі — Студенець, холодець, кул. желе; (подоба драглів) д. дрігавиця, дрігва. Словник синонімів Караванського
- драглі — -ів, мн. 1》 Колоїдний розчин-гель, що нагадує собою холодець, кисіль або мармелад. 2》 Їжа зі згуслого при охолодженні м'ясного чи рибного відвару з дрібними шматочками м'яса або риби. Великий тлумачний словник сучасної мови
- драглі — драглі́ (драґлі́, дриґлі́) кул. холодець (ср, ст)||дриглець Лексикон львівський: поважно і на жарт
- драглі — Драглі́, -лі́в, -ля́м Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- драглі — ДРАГЛІ́, і́в, мн. Їжа із згуслого при охолодженні м’ясного чи рибного відвару з дрібними кусочками м’яса або риби. Привіз в місто мужик сіно, Продав його зрання, Купив собі добру миску Драглів на снідання (Рудан., Тв. Словник української мови в 11 томах