1. Словник української мови в 11 томах

драглі

ДРАГЛІ́, і́в, мн. Їжа із згуслого при охолодженні м’ясного чи рибного відвару з дрібними кусочками м’яса або риби.

Привіз в місто мужик сіно, Продав його зрання, Купив собі добру миску Драглів на снідання (Рудан., Тв., 1956, 114);

У полумисках тремтять драглі (Пера., II, 1958, 274);

*У порівн. Білі повні щоки та круглі плечі аж трусилися, мов драглі (Н.-Лев., IV, 1956, 11).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. драглі — Дреглі́, драглі: — холодець [52] Словник з творів Івана Франка
  2. драглі — драглі́ множинний іменник Орфографічний словник української мови
  3. драглі — Студенець, холодець, кул. желе; (подоба драглів) д. дрігавиця, дрігва. Словник синонімів Караванського
  4. драглі — -ів, мн. 1》 Колоїдний розчин-гель, що нагадує собою холодець, кисіль або мармелад. 2》 Їжа зі згуслого при охолодженні м'ясного чи рибного відвару з дрібними шматочками м'яса або риби. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. драглі — драглі́ (драґлі́, дриґлі́) кул. холодець (ср, ст)||дриглець Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. драглі — Драглі́, -лі́в, -ля́м Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. драглі — Драглі, -лів м. мн. 1) Студенистое вещество. драглями взялось. Отъ разложенія превратилось въ полужидкую массу. Картопля зімою померзла, а не весну так драглями і взялась. Мир. Пов. II. 88. Словник української мови Грінченка