1. Словник української мови Грінченка

дрантивий

Дрантивий, -а, -е

1) Изорванный, рваный.

2) Дрянной, негодный. Дрантива коновка. Дрантива свита. Дрантиві колеса. Камен. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дрантивий — дранти́вий прикметник діал. Орфографічний словник української мови
  2. дрантивий — -а, -е, діал. 1》 Драний. 2》 зневажл. Поганий, негідний. || Слабий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дрантивий — див. поганий Словник синонімів Вусика
  4. дрантивий — ДРА́НИЙ (про одяг, взуття і т. ін. — який подерся, зношений до дірок), ПОДЕ́РТИЙ, ПО́ДРАНИЙ, ПРОДЕ́РТИЙ, ПРО́ДРАНИЙ, ПОДІРЯ́ВЛЕНИЙ, ПРОДІРЯ́ВЛЕНИЙ, РВА́НИЙ, ПО́РВАНИЙ, ПОШМАТО́ВАНИЙ, РОЗШМАТО́ВАНИЙ, РОЗТЕ́РЗАНИЙ розм., ДРАНТИ́ВИЙ діал., ЦУ́РАВИЙ діал. Словник синонімів української мови
  5. дрантивий — ДРАНТИ́ВИЙ, а, е, діал. 1. Драний. Його дрантива сорочка була брудна, немов кілька місяців непрана (Фр., І, 1955, 273); Вітер, пробравшись крізь дрантиву покрівлю, гуляє по пустці, аж свистить (Речм., Весн. грози, 1961, 4). 2. зневажл. Поганий, негідний. Словник української мови в 11 томах