дрантивий
дранти́вий
-а, -е, діал.
1》 Драний.
2》 зневажл. Поганий, негідний.
|| Слабий.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дрантивий — дранти́вий прикметник діал. Орфографічний словник української мови
- дрантивий — див. поганий Словник синонімів Вусика
- дрантивий — ДРА́НИЙ (про одяг, взуття і т. ін. — який подерся, зношений до дірок), ПОДЕ́РТИЙ, ПО́ДРАНИЙ, ПРОДЕ́РТИЙ, ПРО́ДРАНИЙ, ПОДІРЯ́ВЛЕНИЙ, ПРОДІРЯ́ВЛЕНИЙ, РВА́НИЙ, ПО́РВАНИЙ, ПОШМАТО́ВАНИЙ, РОЗШМАТО́ВАНИЙ, РОЗТЕ́РЗАНИЙ розм., ДРАНТИ́ВИЙ діал., ЦУ́РАВИЙ діал. Словник синонімів української мови
- дрантивий — ДРАНТИ́ВИЙ, а, е, діал. 1. Драний. Його дрантива сорочка була брудна, немов кілька місяців непрана (Фр., І, 1955, 273); Вітер, пробравшись крізь дрантиву покрівлю, гуляє по пустці, аж свистить (Речм., Весн. грози, 1961, 4). 2. зневажл. Поганий, негідний. Словник української мови в 11 томах
- дрантивий — Дрантивий, -а, -е 1) Изорванный, рваный. 2) Дрянной, негодный. Дрантива коновка. Дрантива свита. Дрантиві колеса. Камен. у. Словник української мови Грінченка