дроворуб
Дроворуб, -ба
м. Дровосѣкъ.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дроворуб — дровору́б іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- дроворуб — -а, ч. Той, хто займається рубанням лісу на дрова. Великий тлумачний словник сучасної мови
- дроворуб — ДРОВОРУ́Б, а, ч. Той, хто займається рубанням лісу на дрова. Повалились люди, неначе тріски полетіли під сокирою зручного, жвавого дроворуба (Н.-Лев., IV, 1956, 33); Увечері повернулися з роботи дроворуби (Донч., III, 1956, 290). Словник української мови в 11 томах