дроворуб

Дроворуб, -ба

м. Дровосѣкъ.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дроворуб — дровору́б іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. дроворуб — -а, ч. Той, хто займається рубанням лісу на дрова. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дроворуб — ДРОВОРУ́Б, а, ч. Той, хто займається рубанням лісу на дрова. Повалились люди, неначе тріски полетіли під сокирою зручного, жвавого дроворуба (Н.-Лев., IV, 1956, 33); Увечері повернулися з роботи дроворуби (Донч., III, 1956, 290). Словник української мови в 11 томах