дротик
Дротик, -ка
м. ум. отъ дріт.
2) Прутокъ чулочный. МВ. (1862. І. 40).
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дротик — дро́тик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- дротик — -а, ч. 1》 Зменш.-пестл. до дріт. 2》 Довга негостра голка для в'язання; спиця. 3》 Метальний спис, що використовувався як колюча зброя в стародавні й середні віки. Великий тлумачний словник сучасної мови
- дротик — дро́тик (можливо від грец. δοράτιον – маленький спис) короткий метальний спис, старовинна зброя. Словник іншомовних слів Мельничука
- дротик — ВОЛОСО́К, ВО́ЛОС, ПРУЖИ́НКА (в годиннику); ДРО́ТИК (в електролампі). Розжарений волосок лампи дає дуже яскраве, сліпуче світло (з підручника). СПИС (холодна зброя — гострий металевий наконечник на довгому держаку), ПІ́КА, РА́ТИЩЕ заст., СУЛИ́ЦЯ заст. Словник синонімів української мови
- дротик — ДРО́ТИК, а, ч. 1. Зменш.-пестл. до дріт. Телефоністка голосно повторює в апарат цифру бажаного номера, затикає кілочок, і дротиками понад дахи біжить розмова… (Козл., Сонце.., 1957, 140); Дід вирізав прутика із бузини, підсушує його в кузні. Словник української мови в 11 томах