1. Словник української мови в 11 томах

дротик

ДРО́ТИК, а, ч.

1. Зменш.-пестл. до дріт.

Телефоністка голосно повторює в апарат цифру бажаного номера, затикає кілочок, і дротиками понад дахи біжить розмова… (Козл., Сонце.., 1957, 140);

Дід вирізав прутика із бузини, підсушує його в кузні. Дротиком виштовхує крихку.. серцевину, пропікає дірочки. Сопілка готова (Руд., Остання шабля, 1959, 17);

*Образно. Устромились в берег дротики — сонця вістря золоті (Рудь, Дон. зорі, 1958, 70);

*У порівн.Росиста стежка гадюкою повзе травою в яр і потім чорним дротиком під гору пропихається (Козл., Пов. і опов., 1949, 211).

2. Довга негостра голка для в’язання; спиця.

Помогла [Юзя] бабуні набрати на дротики спущені вічка в панчішці (Л. Укр., III, 1952, 659);

Він витримав операцію Кострубки, котра дротиками для в’язання повитягала в нього дробини, що нагнав Гриць Семко… (Чорн., Визвол. земля, 1959, 221).

3. Метальний спис, що використовувався як колюча зброя в стародавні й середні віки.

В V ст. до н. е. ..з’являються дротики з жаловидним вістрям на довгому стержні з втулкою (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 144);

В мисливстві головною зброєю стали [за первісної общини] списи, метальні дротики, лук і стріли (Іст. СРСР, І, 1956, 6).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дротик — дро́тик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. дротик — -а, ч. 1》 Зменш.-пестл. до дріт. 2》 Довга негостра голка для в'язання; спиця. 3》 Метальний спис, що використовувався як колюча зброя в стародавні й середні віки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дротик — дро́тик (можливо від грец. δοράτιον – маленький спис) короткий метальний спис, старовинна зброя. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. дротик — ВОЛОСО́К, ВО́ЛОС, ПРУЖИ́НКА (в годиннику); ДРО́ТИК (в електролампі). Розжарений волосок лампи дає дуже яскраве, сліпуче світло (з підручника). СПИС (холодна зброя — гострий металевий наконечник на довгому держаку), ПІ́КА, РА́ТИЩЕ заст., СУЛИ́ЦЯ заст. Словник синонімів української мови
  5. дротик — Дротик, -ка м. ум. отъ дріт. 2) Прутокъ чулочный. МВ. (1862. І. 40). Словник української мови Грінченка