дружчити

Дружчити, -чу, -чиш

гл. Быть дружкою. Дружечка пишненька.... не дружчила нікому, перший раз ся придало і то ся не вдало. О. 1862. IV. 6. см. дружкувати.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me