1. Словник української мови Грінченка

друкований

Друкований, -а, -е

Печатный. Друкована словесність. К. XII. 114. Як же піднялися братства церковні свою.... віру од Унії наукою церковною, книжками друкованими та школами братськими боронити. К. Хмельн. 123.

2) Ученый (иронично). Такі, бачте, люде: все письменні, друковані, сонце навіть гудять. Шевч. 122. Люде письменні й друковані К. (О. 1861. II. 230). Иногда употребляется умышленно въ двузначномъ смыслѣ: можно понять, что дѣло идетъ и о тѣлесномъ наказаніи друком (дрюком) — т. е. палкою. Вчений, та не друкований (дрюкований) т. е. недоученный — подразумѣвается: при помощи дрюка, палки, почему въ варіантахъ этой пословицы бываетъ и такъ: вчений, та не довчений, — не провчений, — не товчений. Ном.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. друкований — друко́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. друкований — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до друкувати. || у знач. ім. друковане, -ного, с., розм. Те, що відтворене друкарським способом. Друкований орган — друковане видання, що належить якійсь партії, установі та висвітлює її погляди та діяльність. 2》 прикм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. друкований — ОСВІ́ЧЕНИЙ (який має освіту, всебічні знання), ЕРУДО́ВАНИЙ книжн., УЧЕ́НИЙ (ВЧЕ́НИЙ) розм.; НАЧИ́ТАНИЙ, ОЧИ́ТАНИЙ діал. (який набув всебічних знань завдяки великій кількості прочитаних книжок); ПРОСВІЩЕ́ННИЙ заст., ОДУКО́ВАНИЙ заст. рідше, ОСВІ́ТНІЙ заст. Словник синонімів української мови
  4. друкований — Друко́ваний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. друкований — ДРУКО́ВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до друкува́ти. Ми маємо на меті видати літературний збірник.., в якому хотілось би помістити нові, ніде ще не друковані твори (Коцюб. Словник української мови в 11 томах