друкований

ОСВІ́ЧЕНИЙ (який має освіту, всебічні знання), ЕРУДО́ВАНИЙ книжн., УЧЕ́НИЙ (ВЧЕ́НИЙ) розм.; НАЧИ́ТАНИЙ, ОЧИ́ТАНИЙ діал. (який набув всебічних знань завдяки великій кількості прочитаних книжок); ПРОСВІЩЕ́ННИЙ заст., ОДУКО́ВАНИЙ заст. рідше, ОСВІ́ТНІЙ заст. рідше, ДРУКО́ВАНИЙ заст., ірон. Тільки розумні, освічені, мислячі матері, сестри, жінки можуть виростити й виховати розумне, освічене й мисляче покоління (П. Колесник); Ванда з приємністю констатувала, що цей молодий чоловік.. ерудований і гострий на язик (А. Іщук); (Сидір Свиридович:) Скажіть же нам, Свириде Івановичу, що-небудь розумне. Ви ж там ведете кумпанію з ученими людьми на тих розумних кутках нашого Києва (І. Нечуй-Левицький); Поділився Завадка своїми невеселими думками з одним пайовиком, молодим, але на той час дуже начитаним парубком (Ірина Вільде); Ви ще темні, Святим христом (хрестом) не просвіщенні, У нас навчіться!.. В нас дери, Дери та дай, І просто в рай, Хоч і рідню всю забери! (Т. Шевченко); Він мріяв про.. освіченого та одукованого жениха для своєї доньки (С. Добровольський); Не голосна ти, вбога бандуро, Подруго люба тюрми! Люди освітні вчують похмуро, — Їх не привернемо ми (П. Грабовський); От простий, невчений чоловік, з доморощеним розумом, а як він міркує! Не один письменний та друкований позавидував би (М. Коцюбинський). — Пор. 1. письме́нний.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. друкований — друко́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. друкований — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до друкувати. || у знач. ім. друковане, -ного, с., розм. Те, що відтворене друкарським способом. Друкований орган — друковане видання, що належить якійсь партії, установі та висвітлює її погляди та діяльність. 2》 прикм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. друкований — Друко́ваний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. друкований — ДРУКО́ВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до друкува́ти. Ми маємо на меті видати літературний збірник.., в якому хотілось би помістити нові, ніде ще не друковані твори (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  5. друкований — Друкований, -а, -е Печатный. Друкована словесність. К. XII. 114. Як же піднялися братства церковні свою.... віру од Унії наукою церковною, книжками друкованими та школами братськими боронити. К. Хмельн. 123. 2) Ученый (иронично). Словник української мови Грінченка