дріботання
Дрібота́ння, -ня
с. Неразборчивая болтовня скороговоркой. Таке якесь дріботання в його, що я й не розберу, що він і росказує. Новомоск. у.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дріботання — дрібота́ння іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
- дріботання — -я, с., розм. Дія за знач. дріботати і звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови
- дріботання — див. тремтіння Словник синонімів Вусика
- дріботання — ДРІБОТА́ННЯ, я, с., розм. Дія за знач. дрібота́ти і звуки, утворювані цією дією. Словник української мови в 11 томах