дріботун
Дріботун, -на
м. Говорунъ, много и быстро говорящій, болтунъ. Дивиться він на тебе й дріботить тобі (дріботун був старий). Сим. 199.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дріботун — дріботу́н іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
- дріботун — -а, ч., розм. Той, що дуже швидко і багато говорить. Великий тлумачний словник сучасної мови
- дріботун — ДРІБОТУ́Н, а́, ч., розм. Той, що дуже швидко і багато говорить. Дивиться він на тебе й дріботить тобі (дріботун був старий) (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах