1. Орфографічний словник української мови

дріботун

дріботу́н

іменник чоловічого роду, істота

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дріботун — -а, ч., розм. Той, що дуже швидко і багато говорить. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. дріботун — ДРІБОТУ́Н, а́, ч., розм. Той, що дуже швидко і багато говорить. Дивиться він на тебе й дріботить тобі (дріботун був старий) (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах
  3. дріботун — Дріботун, -на м. Говорунъ, много и быстро говорящій, болтунъ. Дивиться він на тебе й дріботить тобі (дріботун був старий). Сим. 199. Словник української мови Грінченка