1. Орфографічний словник української мови

дріботуха

дріботу́ха

іменник жіночого роду, істота

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дріботуха — -и, ж., розм. Та, що дуже швидко і багато говорить. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. дріботуха — ДРІБОТУ́ХА, и, ж., розм. Та, що дуже швидко і багато говорить. Словник української мови в 11 томах
  3. дріботуха — Дріботуха, -хи ж. Говорунья, болтунья. Що вже й дріботуха вона, то й Боже! Усе дрібоче, усе дрібоче! Новомоск. у. Словник української мови Грінченка