дріботіння

дріботі́ння

іменник середнього роду

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дріботіння — -я, с., розм. Дія за знач. дріботіти і звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. дріботіння — ДРІБОТІ́ННЯ, я, с., розм. Дія за знач. дріботі́ти і звуки, утворювані цією дією. Клацання підків по брукові й дріботіння сотень каблуків по тротуару з кожним часом збільшувалось (Панч, І, 1956, 78). Словник української мови в 11 томах