дріботіння
дріботі́ння
-я, с., розм.
Дія за знач. дріботіти і звуки, утворювані цією дією.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дріботіння — дріботі́ння іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
- дріботіння — ДРІБОТІ́ННЯ, я, с., розм. Дія за знач. дріботі́ти і звуки, утворювані цією дією. Клацання підків по брукові й дріботіння сотень каблуків по тротуару з кожним часом збільшувалось (Панч, І, 1956, 78). Словник української мови в 11 томах