дріботіння
ДРІБОТІ́ННЯ, я, с., розм. Дія за знач. дріботі́ти і звуки, утворювані цією дією.
Клацання підків по брукові й дріботіння сотень каблуків по тротуару з кожним часом збільшувалось (Панч, І, 1956, 78).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дріботіння — дріботі́ння іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
- дріботіння — -я, с., розм. Дія за знач. дріботіти і звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови