дріботуха
Дріботуха, -хи
ж. Говорунья, болтунья. Що вже й дріботуха вона, то й Боже! Усе дрібоче, усе дрібоче! Новомоск. у.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дріботуха — дріботу́ха іменник жіночого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
- дріботуха — -и, ж., розм. Та, що дуже швидко і багато говорить. Великий тлумачний словник сучасної мови
- дріботуха — ДРІБОТУ́ХА, и, ж., розм. Та, що дуже швидко і багато говорить. Словник української мови в 11 томах