1. Словник української мови Грінченка

дрібушити

Дрібошити и дрібушити, -шу, -шиш

гл. Дѣлать быстро слѣдующія одно за другимъ движенія. Взяв москаль ціпа і почав швидко-швидко ним дрібушити. Грин. II. 207. Поэтому дрібошити = дріботати 2. Кінь.... дрібошив ристю. Левиц. І. 484.

---------------

Дрібушити

см. дрібошити.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дрібушити — дрібуши́ти дієслово недоконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  2. дрібушити — -шу, -шиш, недок., діал. Швидко перебираючи ногами, йти дрібними частими кроками. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дрібушити — див. іти; танцювати; ходити Словник синонімів Вусика
  4. дрібушити — ДРІБОТІ́ТИ (ДРІБОТА́ТИ) розм. (іти, ходити дрібними, частими кроками), ТЮ́ПАТИ розм., ТЮПА́ЧИТИ (ТЮПА́ШИТИ) розм., ДРІБЦЮВА́ТИ розм., ДРІБУШИ́ТИ розм., ЧЕБЕРЯ́ТИ розм., КОПОТІ́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  5. дрібушити — ДРІБУШИ́ТИ, шу́, ши́ш, недок., діал. Швидко перебираючи ногами, йти дрібними частими кроками. За якийсь час дві жіночі постаті простували до річки, одна, висока й молода, ступала твердо, друга, зігнута, дрібушила за нею старечими ногами (Шиян, Баланда, 1957, 186). Словник української мови в 11 томах